КОЛИ УКРАЇНЦЯМ ЧЕКАТИ ПАДІННЯ ЦІН НА ПАЛЬНЕ ТА ЧИ ВИСТАЧАЄ У НАС СВОГО ГАЗУ? МИХАЙЛО СВИЩО У КАБІНЕТІ ЕКСПЕРТІВ

Світовий ринок нафтопродуктів перебуває у стані шоку. Проте, якщо з нафтою ситуація залишається критичною, то в газовому секторі Україні вдалося досягти певної стабільності навіть під постійними обстрілами. Про те, чого очікувати від цін на заправках, чи вистачить газу для опалювального сезону та чому масова зупинка газової генерації призвела до відключень світла, йдеться у новому випуску програми Кабінет експертів. Гостем ефіру став Михайло Свищо, аналітик ринку нафти і газу компанії «ExPro Consulting».

Розмова розпочалася з аналізу глобальних загроз, які безпосередньо впливають на гаманець кожного українця. За словами Михайла Свища, зараз світ переживає період екстремальної волатильності. Ціни на дизельне пальне в Європі вже перевищили позначку у 1500 доларів за тонну, що неминуче тисне на українські АЗС. «Якоїсь перспективи стабілізації чи покращення поки що не видно. Все залежить від того, що відбувається на Близькому Сході, а там все дуже-дуже нестабільно», – наголосив експерт.

Ключовою точкою напруги є Ормузька протока, через яку проходить п’ята частина світового споживання нафти. Будь-яка загроза судноплавству в цьому регіоні миттєво піднімає ціни. Але все залежить від розблокування Ормузької протоки, якщо її відкриють – ціни на пальне мають знизитися.

Перейшовши до теми природного газу, Михайло Свищо зазначив: «Якщо говорити про побутових споживачів, ми покриваємо потреби внутрішнім видобутком». Навіть попри те, що через ворожі удари видобуток на окремих ділянках падав на 40%, галузі вдалося швидко відновитися. Сьогодні частка державного «Нафтогазу» становить близько 73%, а решту забезпечують приватні компанії, які працюють на вільному ринку, забезпечуючи промисловість.

Дивіться новий випуск програми Кабінет експертів на ютуб-каналі.

Підтримай нас — долучайся або зроби донат! Будемо вдячні за заряди для нашого каналу.

Всі разом! – Підписатися

ТАРАС «ХАММЕР» БОБАНИЧ: ЛИЦАР УКРАЇНСЬКИХ ХРИСТИЯНСЬКИХ ЧЕСНОТ

8 квітня – день, коли ми згадуємо не просто командира, а людину-епоху. Тарас «Хаммер» Бобанич був націоналістом та християнином, чия інтелектуальна міць і духовна глибина дорівнювали його військовій звитязі. Юрист за фахом і воїн за покликанням, він став живим щитом для українських цінностей ще задовго до того, як ворожі танки перетнули наш кордон у 2022-му.

Для Тараса Бобанича націоналізм був нерозривно пов’язаний із християнством. Як християнин-греко-католик, він вважав віру джерелом тих чеснот, на яких базується мужність та відвага. Його побратим «Вій» згадує, що Хаммер був унікальною постаттю для правого руху. Тарас був переконаним воїном традиції. Він не лише брав участь у націозахисних акціях, а й особисто організовував та водив вертепи у Львові, плекаючи українську культуру. Його протистояння деструктивним ідеологіям було системним: будучи керівником осередку «Правого сектору» на Львівщині, він не допускав проведення у місті заходів, які вважав «проявами марксизму». Це стосувалося протидії ЛГБТ-угрупуванням, які він вважав ворожими для українського суспільства.

Тарас загинув 8 квітня 2022 року поблизу поблизу н.п. Сулигівка на Харківщині. Його смерть стала актом найвищої самопожертви: він особисто пішов на рекогностування на танконебезпечній ділянці, щоб уберегти своїх бійців від можливої пастки. Саме в цей час танковий взвод противника розпочав штурмові дії. Внаслідок обстрілу позиції з танків, особовий склад суміжного підрозділу отримав поранення, друг Хаммер залишився на позиції та особисто керував евакуацією. Там і загинув разом з побратимом, другом Фокусом.

13 квітня 2022 року у Львові на Личаківському цвинтарі на полі почесних поховань Героїв Хаммера поховали. Богослужіння і прощання з бійцем відбулось у Гарнізонному храмі Петра і Павла. Провести в останній путь побратима і друга прийшли багато людей: друзі, рідні, військові, капелани.

Подвиг Тараса Бобанича був належним чином оцінений державою та громадою. Посмертно йому присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». На його честь названо вулиці у Львові, Харкові та Яготині, а у Стрію відкрили іменну алею та мурал. Його ім'я носить 2-й стрілецький батальйон (тепер мото-піхотний батальйон 67 омбр), який побратими неофіційно називають «батальйоном Хаммера». Спадщина Тараса продовжує жити у фільмі «Тарас «Хамер» Бобанич – присутній» та у стипендії в Українському католицькому університеті, яку заснувала його родина для підтримки студентів-патріотів.

Читайте повну історію Героя України на сайті.

Підтримай нас — долучайся або зроби донат! Будемо вдячні за заряди для нашого каналу.

Всі разом! – Підписатися

НА ВОЛИНІ РОЗСЛІДУЮТЬ СМЕРТЬ МОБІЛІЗОВАНОГО ВІРЯНИНА-БАПТИСТА ЗІ СЛІДАМИ КАТУВАНЬ

У місті Ковель Волинської області розгортається резонансна справа навколо загибелі Дмитра Коваля, члена церкви Міжнародного союзу церков євангельських християн-баптистів (МСЦ ЄХБ). Чоловік, який через релігійні переконання просив про альтернативну службу, помер під час проходження військової служби за нез’ясованих обставин менш ніж за три тижні після мобілізації. Родина та громада заявляють про ознаки насильницької смерті та катувань.

За повідомленням Відділу заступництва МСЦ ЄХБ, 2 березня Дмитро прибув до міста Тлумач (Івано-Франківська область), щоб врегулювати питання з ТЦК та отримати бронювання за місцем роботи. Того ж дня його було доставлено поліцією до територіального центру комплектування.

Попри неодноразові заяви Дмитра про те, що його віра забороняє брати до рук зброю, і прохання замінити службу на альтернативну (згідно зі ст. 35 Конституції України), він був мобілізований. Його направили до військової частини А4862 (425-й окремий штурмовий батальйон «Скеля»).

Після цього, 6 березня, Дмитра доставили до Дніпропетровської області. Зв'язок із ним фактично припинився. Родині вдалося отримати лише короткий голосовий запис, зроблений, за словами близьких, під пильним контролем. У ньому Дмитро просив про молитву та допомогу, наголошуючи, що перебуває у важкій ситуації. 21 березня, згідно з офіційними даними, Дмитро Коваль помер під час проходження військової служби. Родина отримала офіційне сповіщення про смерть лише 26 березня.

30 березня тіло Дмитра привезли до Ковеля. Оглянувши тіло, дружина змогла впізнати Дмитра лише за особливостями на тілі – родимки, форма вух, зморшки тощо. За її свідченнями, на тілі Дмитра було виявлено численні тілесні ушкодження: синці та забої, рана на спині, впадина на грудній клітині позаду в області серця, посиніння на шиї.

Дружина загиблого звернулася до поліції з вимогою зафіксувати ознаки катувань, проте, за її словами, правоохоронці відмовилися складати документи, посилаючись на те, що справу вже відкрито за ст. 115 (умисне вбивство) КК України.

Детальніше читайте на сайті.

Підтримай нас — долучайся або зроби донат! Будемо вдячні за заряди для нашого каналу.

Всі разом! – Підписатися

ЖАННА СТЕПАНОВА ПРО ЖИТТЯ ПІД ВОГНЕМ У ХЕРСОНІ: НА НАС ТРИВАЄ ПОЛЮВАННЯ

Херсон пройшов крізь дев’ять місяців виснажливої окупації, а сьогодні місто стикається з новою жорстокою реальністю – щоденним «полюванням» ворожих дронів на цивільних мешканців. Попри постійну небезпеку, місто дихає вільно, а люди знаходять розраду в допомозі ближнім та творчості, відчуваючи колосальну різницю між ворожим гнітом і теперішньою свободою. Про духовне протистояння, виживання християнських громад в окупації та сучасні будні прифронтового обласного центру розповіла руху «Всі разом!» пастор «Переможної церкви Преображення» у місті Херсон Жанна Сергіївна Степанова.

Пані Жанна служить у Херсоні вже довгий час, пройшовши шлях від лідера маленької домашньої групи до пастора зростаючої громади. У свої 64 роки вона продовжує служити пліч-о-пліч із чоловіком. Також вона є багаторічним партнером і учасником руху «Всі разом!».

Передчуття великої війни з’явилося ще на початку лютого 2022 року. Церква отримала духовне попередження та почала готувати продуктові набори. Дивовижним чином церкву врятувало те, що вона не мала офіційної реєстрації. Поки окупанти за списками знаходили інших пасторів і кидали їх «на підвал», громада Жанни Степанової залишалася захованою від ворожих очей, продовжуючи молитви. Вони благали Бога, щоб місто не повторило долю Маріуполя.

Звільнення принесло не лише духовну свободу, а й радість від простих речей – української їжі та сервісів. Проте сьогодні Херсон став об’єктом справжнього «полювання на людей» дронами. Жителі щодня засинають і прокидаються під звуки вибухів, розрізняючи типи снарядів за звуком.

Попри небезпеку, люди повертаються додому. Пастор зазначає, що в місті розквітає творчість: "Люди не хочуть дивитися на погане. Їм хочеться зосередитись на чомусь красивому». Херсонці малюють, плетуть із бісера та вишивають просто у бомбосховищах. Церква ж зосередилася на допомозі літнім людям та організації антистресових заходів".

Детальніше читайте на сайті.

Підтримай нас — долучайся або зроби донат! Будемо вдячні за заряди для нашого каналу.

Всі разом! – Підписатися

9 місяців в окупації, таємні молитви церкви під носом в окупантів та сучасне «полювання» ворожих дронів на людей у Херсоні. Пастор херсонської церкви Жанна Степанова розповідає про те, як віра допомагає вистояти під щоденними обстрілами та чому звільнення міста відчувалося як «падіння бетонної плити» з плечей.

Це історія про незламність, яку варто почути кожному.
Дивіться повне інтерв’ю за посиланням.

Христос воскрес - воскресне Україна!

Це не просто типово українське привітання з Пасхою. Це - фундаментальний національний наратив і базова складова української ідентичності.

Перемога України і майбутнє України - пов'язане з воскреслим Христом, з вірою в Нього і служінням Йому!

УКРАЇНЦІ ЗНИКАЮТЬ НАЙШВИДШЕ У СВІТІ: ДАНІ МВФ

Демографічна ситуація в Україні за останні 15 років опинилася в глибокій та системній катастрофі, яка вже сьогодні визначається як найгірша у світі. За даними, оприлюдненими платформою Visual Capitalist із посиланням на статистику Міжнародного валютного фонду, за період із 2000 до 2025 року населення України скоротилося на 33% – із 48,8 мільйона до 32,9 мільйона осіб. Така динаміка є безпрецедентною у глобальному вимірі й виводить Україну на перше місце за темпами депопуляції серед усіх країн світу.

Ці цифри виглядають ще драматичніше на тлі загальносвітових тенденцій. У той час як населення планети в середньому зросло на 46,6%, Україна демонструє протилежний вектор розвитку. Причому це зростання у світі відбувається нерівномірно: основний приріст забезпечують не провідні економіки, а обмежене коло держав Перської затоки та країн Африки на південь від Сахари. Зокрема, лідерами за темпами зростання стали Катар (+423%), Об’єднані Арабські Емірати (+250%) та Екваторіальна Гвінея (+167%). На цьому фоні українські показники виглядають не просто слабкими – вони є катастрофічними.

Україна не є єдиною державою, що стикається зі скороченням населення, однак масштаби цього процесу в українців найбільші. Загалом Східна Європа та країни Балтії перетворилися на глобальний епіцентр депопуляції. Найближче до України за темпами скорочення населення наблизилися Маршаллові Острови із показником мінус 29%. До антирейтингу також увійшли Болгарія (-23%), Латвія (-22%), Молдова (-19%) та Литва (-18%). Втім, навіть на цьому тлі українська ситуація залишається найгіршою.

Детальніше читайте на сайті.

Підтримай нас — долучайся або зроби донат! Будемо вдячні за заряди для нашого каналу.

Всі разом! – Підписатися

ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ РОЗГЛЯДАЄ СКАРГИ НА СУДДІВ ЧЕРЕЗ ВИЗНАННЯ «ФАКТИЧНИХ ШЛЮБНИХ ВІДНОСИН» МІЖ ДВОМА ЧОЛОВІКАМИ

До Вищої ради правосуддя (ВРП) надійшли щонайменше дві скарги від адвокатів щодо дій суддів Деснянського районного суду м. Києва, Київського апеляційного суду та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Предметом оскарження стали рішення у справі про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю (так званих «фактичних шлюбних відносин») між двома чоловіками.

Автори скарг до Вищої ради правосуддя звертають увагу на позицію Верховного Суду у зазначеній справі, викладену у постанові від 25.02.2026 року. Там в пункті 41 зазначається: «Колегія суддів наголошує на тому, що процесуальний закон, наділяючи суди повноваженнями встановлювати факти, які мають юридичне значення, покликані породжувати юридичні наслідки, НЕ ВСТАНОВЛЮЄ ОБМЕЖЕННЯ ЗА СТАТЕВОЮ ОЗНАКОЮ…». Автори скарг вважають це грубим порушенням, оскільки ст. 315 ЦПК України передбачає встановлення факту проживання однією сім’єю виключно для «чоловіка та жінки без шлюбу».

У скаргах стверджується, що таке рішення є «свідомою спробою протиправного створення судового прецеденту щодо унормування у майбутньому одностатевих відносин на рівні шлюбу і сім'ї через систему правосуддя».

Також скаржники стверджують, що судді діяли всупереч фундаментальним нормам українського права: Конституції України (ст. 51): «Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка» та Сімейному кодексу України (ст. 21): «шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка».

Враховуючи це, скаржники просять притягнути суддів до дисциплінарної відповідальності.

Детальніше читайте на сайті.

Підтримай нас — долучайся або зроби донат! Будемо вдячні за заряди для нашого каналу.

Всі разом! – Підписатися

НА ВІННИЧИНІ СУД ПРИЗНАЧИВ ДОВІЧНЕ УВ’ЯЗНЕННЯ ПЕДОФІЛУ-ГОМОСЕКСУАЛІСТУ ЗА СИСТЕМАТИЧНЕ ҐВАЛТУВАННЯ 9-РІЧНОГО ХЛОПЧИКА

46-річний житель Вінницького району проведе решту свого життя за ґратами за систематичне ґвалтування 9-річного хлопчика. Колегія суддів підтримала позицію ювенальних прокурорів Немирівської окружної прокуратури та призначила педофілу-гомосексуалісту максимально можливе покарання – довічне позбавлення волі.

Історія почалася з допомоги, яка обернулася жахом. Батьки обвинуваченого надали тимчасовий прихисток знайомому чоловікові з двома дітьми, які опинилися у скрутних життєвих обставинах. Поки батько виїжджав до іншого міста на заробітки, діти залишалися під наглядом господарів. Цією довірою цинічно скористався син господарів будинку та ґвалтував 9-річного хлопчика.

Слідство довело, що злочини проти малолітнього хлопчика були ретельно спланованими та тривали протягом дев'яти місяців, з вересня 2024 по травень 2025 року. Зловмисник використовував методи психологічного тиску, по ночах демонстрував дитині порнографічні відео та вчиняв насильство. Хлопчик перебував у стані постійного страху, тому наважився розповісти все батькові лише через чотири місяці після останнього інциденту.

У суді обвинувачений не визнав своєї провини та не виявив жодного каяття. Попри це, прокурори надали беззаперечні докази провини чоловіка за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за зґвалтування малолітньої особи, вчинене повторно, розпусні дії та розповсюдження порнографії серед неповнолітніх.

Детальніше читайте на сайті.

Підтримай нас — долучайся або зроби донат! Будемо вдячні за заряди для нашого каналу.

Всі разом! – Підписатися